Для довідки. За матеріалами Вікіпедії: сади ́ перемоги (англ. Victory gardens), інші назви — воєнні сади чи городи для захисту, — це були овочеві, фруктові, трав'яні сади й городи, які садили у приватних садибах і громадських парках у США, Великій Британії, Канаді, Австралії, Німеччині під час Першої та Другої світових воєн. Їх використовували нарівні з картковою системою для зменшення тиску на систему постачання продуктів харчування. Крім непрямої допомоги військовим зусиллями, такі сади також розглядались як «покращення морального духу» громадян, оскільки садівники мали змогу пишатися своєю працею та отримувати винагороду у вигляді врожаю. Сади перемоги були частиною щоденного життя тилу («домашнього фронту») цих країн. 

Забезпечення своїх близьких, а також людей на тимчасово окупованих територіях, внутрішньо-переміщених осіб та всіх, хто на передовій, продуктами харчування дуже важливо, але й за красу не слід забувати. 

Тому ми самі посадили квіти та пропонуємо нашим користувачам долучатись  до доброї акції «Квіти для перемоги». 

 Дуже приємно отримати відгук на нашу пропозицію. І першою, хто прислав свої фото, стала наша постійна читачка Чутро Ірина.

 

В минулому році наша бібліотека запропонувала всім хто бажає, прийняти участь у фото-хобі "Квіти - моє захоплення". Було приємно ділитися квітковою красою та різномаїттям барв з відвідувачами наших соціальних мереж. Тому пропонуємо продовжити надсилати свої фото, щоб відволіктися, відпочити і помилуватися красою, яку створює природа.

 Фото обов’язково  підписати, вказавши  ім’я та прізвище.  Наша електронна адреса bibliotekaf4@gmail.com 

Юрій Андрухович

 

Сорочка вишиванка

 Сьогодні українці усього світу відзначають свято свого національного одягу – вишиванки.  З нагоди цього свята бібліотекарі для дітей з тимчасово окупованих районів, що знайшли прихисток в нашому місті, підготували багато цікавих фактів про: вишиваний посаг дівчини, сорочку для нареченого, вишиті рушники, скатертини, які оздоблювалися в кожній місцевості зі своїм колоритом, технікою виконання та кольоровою гамою. Дітям запропонували майстер – клас з виготовлення макету з паперу «Сорочка вишиванка»,  порекомендували книги та журнали  для тих, хто бажає дізнатися більше про мистецтво вишивання.

 Йшла весна 1944, країна охоплена війною, яка зачепила болем кожну сім’ю. А в радянський Крим прийшла трагедія до всього корінного народу – кримських татар.

   10 травня 1944року Берія в листі Сталіну  звинуватив татар в масовому дезертирстві з лав Червоної армії , додавши  обвинувачення про «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу».

   

 Цього четверга , 19 травня  ми святкуємо День вишиванки, в красі якої символ нашого генетичного коду, в якому зашифровані наша неймовірна сила духу, духовна броня українського народу. Вишиванка зберігає в собі моменти історії, передає традиції наших предків, уособлює дух нації. 

Зрозуміло, що під час війни святкових заходів ми не плануємо, проте пропонуємо цього дня  одягнути вишиванку і показати нашу єдність і незламність.

Землі павлоградської син. Георгій Люлько

     Вже зовсім скоро прекрасне та тепле свято - День матері. Свято присвячене мамі - найважливішій і найближчій людині в нашому житті, що відзначається у другу неділю травня. Це хороший привід привітати, обійняти маму і подякувати їй за підтримку, турботу, любов.

Ось які роботи нам надіслали Розвізева Ксенія, Горлова Софія, Кузіна Вероніка (учні мистецької школи № 2, викладач Дунаєва О.О.), які порадували своїх мам власним малюнком.

"Прийти у світ Людиною...все минає, серцем же людина вічна"

 

Філософія дає нашому духу життя, серцю благородство,думкам якість.

Бог зробив потрібне неважким, а важке — непотрібним.

                                                                                             Сковорода Григорій

      Український філософ вчив про щастя. Він хотів, аби ми, його читачі, навчилися як стати і бути щасливим, адже він вважав що мета людського життя це саме щастя.

      Щоб стати щасливим, необхідно розібратися, що головне, а що другорядне. За Сковородою, все що існує має дві натури, тобто, природи – видиму і невидиму. З точки зору Сковороди , головне те що невидиме, адже «…матерія – це минуща тінь, це видиме». Головне – це думки, ставлення до інших людей, до світу, наші надії, наші  прагнення. Кожен школяр знає вислів: «Світ ловив мене, але не впіймав», тобто наші думки впіймати не можливо.

       Щастя – це є настрій душі, а не тіла. Щоб бути щасливим необхідно слухати свого серця. В творі  «Ікона Алківіадська» Григорій Саввич написав: «…серце це корінь життя. Оселя вогню і любові».

       Щоб стати щасливим людина має розібратися з вченням Сковороди про три світи. Перший світ – мікрокосм, другий – макрокосм, третій – світ символів. Мікрокосм  це сама людина, макрокосм це всесвіт. Кожен з нас створений як маленька модель всесвіту, але у нас є ще й певне завдання – довести до ладу те, що нам дано. Як це зробити? Сковорода каже, що для цього є світ символів. Саме так він називає Біблію. Але Біблію здатен зрозуміти лише той, хто готовий до цього, чисте серце знайде для себе відповіді, як потрібно жити. Біблію потрібно читати не очима, а серцем відчувати ті образи, які містять тексти Бібліії як символи.

Отже, все має дві натури: видиму та невидиму. Існує три світи: мікрокосм, макрокосм, символів. І наше завдання, якщо ми хочемо стати щасливими гармонізувати наше життя, тобто мікрокосм, до Всесвіту, до макрокосму і допомогти нам в цьому може третій світ – Біблія.

         Ідея про споріднену працю. На думку філософа, кожен з нас народжується з хистом до певної справи. При виборі фаху потрібно спиратися не на розум, а прислухатися серця. Розум буде нам підказувати з точки зору грошей, кар“єри, статків. А серце  - те, від чого наше серце буде відчувати задоволення. Більшу частину життя людина працює, і якщо вона буде цей час задоволеною, то мабуть вона зможе стати щасливою, «…головне відчути своє місце в цьому світі, та бути тим, що тобі по серцю». Але для цього потрібно бути мужнім та відмовитися від стереотипів, які розповсюджені в суспільстві. А зовсім непросто вибрати те головне, що з тобою споріднене.

На думку Сковороди пізнати щастя це «…пізнати себе чи свою природу. Взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді загальною потребою».

Читайте Григорія Сковороду. Його філософія містить дуже багато цікавого і для сучасної людини.

   За повідомленням офіційних джерел унаслідок прямого влучання російської ракети у ніч проти 7 травня знищено Національний музей Григорія Сковороди у с. Сковородинівка на Харківщині. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода. Цієї зими в нашій країні  на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження українського філософа. Як зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, колекція із Національного музею Григорія Сковороди не постраждала.   Її було переміщено раніше задля уникнення пошкодження культурної спадщини від ворожих дій росії.

   Музей було відкрито у 1922 році. В «Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди» експонувалися  книги, картини, предмети українського побуту, які яскраво передають дух того часу. Але головне місце посідала експозиція, присвячена саме життю Григорія Савича, його поетичній і педагогічній спадщині. А спадщина його цікава, адже Сковорода – автор ряду літературних і філософських творів,  їх ідейний зміст підпорядкований пошуку смислу життя людини та визначенню шляхів до щастя. 

 5 травня бібліотекарі завітали з майстер-класом «Пташка весни» до дітей, що змушені були разом з батьками покинути свої домівки під час війни . Знайомились, спілкувались, творили. Дівчатка дізнались багато нового про пташок: найбільші птахи, найменші, хто де зимує, коли прилітають з теплих країв.  Зацікавленність викликала інформація про птахів – пінгвінів, пеліканів, колібрі – бджілку, альбатросів та багато іншого.

    

                                                                            

З творчим захопленням за кілька хвилин з-під дитячих рук виходили справжні дива: казкові пташки. Усі дуже старалися, і хоч шаблони були одинакові, у кінцевому результаті кожна робота відрізнялась від іншої і набула своєї неповторності. З весняним настроєм, і яскравими диво-птахами зустрічаймо наближення миру, тепла і сонця!