Освіта у Київській Русі

   Запровадження християнства та упорядкування саме в період Київської Русі  слов'янської азбуки започаткувало написання і поширення книг, створення перших навчальних закладів.      

Перша двірцева школа була відкрита князем Володимиром у 988 р. У літописі ці школи мали назву школи книжкового вчення, вона  була державним навчальним закладом і утримувалась за рахунок казни. Основою змісту освіти були сім вільних мистецтв (наук): граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика.

Історію та географію вивчали на основі “Повісті минулих літ”,

 

 

 

Повість минулих літ у Радзивилівському літописі

   юриспруденцію – за “Правдою Руською”, посібником з граматики служила “Книга Осьмичастинна” (про частини мови)

                                                                    

Монастирські школи
відкривали при монастирях, у них навчалися ченці – майбутні священнослужителі. Як і в Європі,такі школи, засновані різними чернецькими орденами, поділялися на зовнішні (в яких навчалися миряни) і внутрішні (де навчалися майбутні монахи).

Навчання проводилось на основі посібників :- праця Іоана Дамаскіна “Джерела знань”,   “Ізборник” (1073 р.), що вміщував невеликі перекладені трактати наукового змісту,

Сторінка з «Ізборника Святослава» 1073 року

- “Бджола” з філософськими афоризмами від часів Сократа до матеріаліста Демокрита. http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm

 Учні вивчали уривки з творів Арістотеля, Платона, Епікура, Плутарха, Софокла, Геродота та інших. Постійна школа закритого типу працювала при Києво-Печерському монастирі, у школі Видубицького монастиря навчалися і миряни і майбутні монахи, яких готували до можливої учительської діяльності, вони мусили знати іноземні мови і живу розмовну, особливості навчання лічби й читання.

                                                                         Видубицький монастир у Києві. Офорт Тараса Шевченка, 1844 рік

    Церковні школи давали початкову освіту та релігійне виховання, зміст освіти зводився до навчання грамоти, церковного співу, християнської моралі. Використовуючи Євангеліє, Псалтир, Молитвослов та інші богослужебні книги, навчали практичним навичкам ведення діловодства, складання листів, договорів, цифрових рахунків. Вчителями були священнослужителі. Певного терміну навчання не було, вчилися невеликими групами по 3-10 дітей.

Розвиток освіти в Русі був надовго перерваний навалою орд Батия, двісті п'ятдесят років Київська Русь жила під іноземним гнітом, зазнавала ворожих набігів. Усе це не могло не позначитися на долі освіти: письменних людей стало менше, культурні зв'язки із Заходом послабилися.

Більше дізнавайтесь: https://vspu.edu.ua/faculty/pochat/kaf_pedagog/art/1_7.pdf

https://spadok.org.ua/kyyivska-rus/osvita-v-kyyivskiy-rusi

https://osvita.ua/vnz/reports/culture/30370/

http://www.info-library.com.ua/books-text-520.html

https://youtu.be/GIuBwNCz7M0